Побачитись. І більш ніколи не розстатись.
Помовчати. Аби одвічно говорить.
Не спати - безконечно споглядати,
як цвіт очей твоїх невтомно мерехтить,
яких не бачила.

Води напитися джерельної,
щоб спрагу поцілунків відвести.
І скуштувати плід божествений,
щоб вічно за собою не тягти
слова несказані.

Ти не одвернешся!
Я знаю, і до самого кінця
вестимеш мене темною Говерлою,
свого коханого безликого жерця,
щоб обійняти.

Прийми мій дар збережений, дівочий,
що із ребра твого і з твоїх теплих вуст,
і цілу ніч, щоб споглядати мої очі,
щоб слухати притихший чистий блюз
інтимності.