Зима вже. Зима сьогодні. Вчора. І позавчора. Зі мною тепер моя зима.
Йду центральним проспектом міста. Озираюсь. Вдивляюсь. Молодий лід крихтам розпадається під ногами, тріщить, а я йду і лиш встигаю набирати в легені свіжу дозу хіміко-промислового міста. Я вже звикла.
Пробачте. Допрацюю пiнiше))