Ти захворіла.. Пригорнулась до мене, щось розповідаєш.. Говориш зі мною.. Говориш так багато, що проймаєш мене до сліз - сміх і жаль так гармонічно поєднані у тобі.. Тому ти ніколи не плачеш на людях, проте смієшся відкрито - ти така дивна у своїх 23.. Руда і кумедна. Трагічна і глибока. Ти не для чоловіків.. А для мене - лише: або, або... І чомусь я вибрала дружбу..

Ти читаєш книгу сучного українського автора - читаєш так, як розумієш - своєю мовою.. а я слухаю тебе далі.. Тепер я беру на себе роль вчителя, репетитора.. Я штудую твою дикцію, вимову. Я слідкую за твоїми вустами, які прикусуть себе зубами, коли роблять помилку, і червоніють..

Ми зустрілись з тобою, коли мені ще навіть не було сімнадцяти.. Було жарке кримське літо... І ми душа в душу провели тоді з тобою тих десять днів, які нам подарувала доля.. А потім були листи.. Переписки в інтернеті, і дружба на якомусь невідомому рівні.. Містична і доросла.. Нас розділяли тисячі кілометрів..

Вони і зараз нікуди не ділись, але в цю мить, коли ти зі мною, і дихаєш мені в шию гарячою хвилею нездорового подиху, я млію... Роблю декілька ковтків, щоб врятувати себе від спраги.. Спраги почуттів, що змушують мій апарат життя битися швидше.. я хвилююсь і тремчу.. ти зі мною. ти так поруч, що здається абсолютність зближення дійшла до краю.. Тисячі кілометрів і один подих до дотику твоїх вуст.. варто лише зробити його.. Дай, Боже, сили! Не покинь нас, що так надіються на тебе..! роблю.. і відчуваю їх на свой шкірі.. гарячі губи.. голками, гарячими, пекучими, вони, мов жало, ледь торкаються моєї шкіри..

Температура твого тіла підвищилась.. Але дотик.. Цей пекучий дотик! Мене пройняли мурашки, які миттєво розповзлись по жилах і клітинах мого організму.. Щось зігріло мене зсередини і блискавично пройшло через усю мою плоть, це тепло відчувалось найприємнішим в зоні - нижче поясу.. один гарячий подих.. один гарячий дотик.. одне гаряче тіло і гарячі відчуття.. Мить екстазу відбулася, перш ніж я зрозуміла, що тобі дійсно дуже погано...

Так важко тримати себе в руках, коли хочеться не просто поцілувати змарніле її вуста, а виснажити їх, зірвати з них весь їх жар.. знесилити усе їїї тіло, щоб потім марити в лихоманці, аби тільки їй легше стало..

- не хвилюйся, мила..
- Мне очень плохо..

Мовчанка. Мовчанка. І ще одна мовчанка.

ти вже спиш.. хрипиш, щось увісні.. часом, гірко стогнеш.. і смішно прицьмокуєш.. тобі сниться хороший сон..


Тут, коли нас двоє, коли весь світ повис на нитці миттєвих преживань, і я.. безсила.. без сили вдіяти щось із собою - без права на поцілунок.. я буду чекати. Тебе.. Бо вже знаю, що у душі сьогодні зародилось нова діва. Різдво і наступне життя.. Містичніше і доросліше..
Спасибі, що даєш змогу закохуватися. Спасибі, що даєш змогу кохати. Можливо колись ти дасиш мені змогу пересікти цю тонку грань жіночої дружби, а зараз.. спи. Спи, моя люба.. спи.. тобі сниться хороший сон.